Прогулянки по Дніпру


Прогулянки по Дніпру

Запрошуємо вас на водні прогулянку на моторних човнах по Дніпру, Канівському водосховищу.

Ми відкриємо вам цікаві куточки мальовничого Дніпра, покажемо захоплюючі види Дніпрових круч, відвеземо до Свято-Преображенського храму – «затоплена церква» (храм на воді), на Лису гору та десятки острові басейну Канівського водосховища (заказник «Бориспільські острови»).

Ви маєте можливість провести чудовий день на улюбленій вже багатьма водній прогулянці до «затопленої церкви», Лисої гори і не тільки.

Хоче щось більше ніж стандартні туристичні маршрути? За вашим бажанням, із задоволення покатаємо вас по Дніпру – пройдемо на човнах з Ржищева до Балико-Щучинки, Букрина, Канева, Витачова, Трипілля, Кійлова і навіть Києва.


Свято-Преображенський храм – «затоплена церква» села Гусинці

Ми возимо до унікальної церкви села Гусинці, яке було затоплене водами Канівського водосховища. Село Гусинці розташовувалось на лівому березі Дніпра навпроти Ржищева, в 77 кілометрах від Києва. Після затоплення Канівського водосховища село практично повністю опинилося під водою. Найвищі його точки утворили кілька островів.

При Гетьманьщині, адміністративно, Гусинці як хутір належали до Вороньківської сотні. Пізніше Гусинці стали найпівденнішим поселенням Київського повіту Київського намісництва на лівому березі Дніпра. За описом Київського намісництва 1781 року на Гусинському хуторі було 19 хат. Станом на 1787 рік на хуторі проживало 68 душ.  На початку XIX ст село перейшло до складу Переяславського повіту Полтавської губернії. З другої половини XIX ст. підпорядковувалось Єрковецькому волостному правлінню Переяславського повіту.

Станом на 1862 рік в Гусинцях налічувалися 74 двори, у яких мешкало 385 осіб (187 чоловіків і 198 жінок). В селі були: парафіяльна православна церква зі школою та родинною усипальницею Гусинських, чернечий скит, при якому функціонували лікарня, олійниця та паровий млин, які обслуговували кілька навколишніх сіл.

У повоєнний період в селі було близько 350 дворів, проживало більше тисячі мешканців. Неподалік села була розміщена артилерійська частина – її казарми знаходилися на північно-західній околиці села вздовж старого русла Дніпра.

Храмовий комплекс, що складається з будівлі церкви та дзвіниці було збудовано у 1822 році у стилі українського бароко коштом місцевого поміщика Гусинського. У 1969 році під час проектування нового водосховища для потреб будувалась Канівська ГЕС і було вирішено затопити ряд прибережних сіл, в число яких потрапили і Гусинці. В ході будівництва нової дамби в 1972-1978 роках жителі села були примусово відселені, а від нього залишився лише маленький острівець біля лівого берега водосховища, який повністю займала Преображенська церква. Більше тридцяти років храм стояв пусткою та в 2013 був відкритий після відновлення, наразі там проводяться богослужіння. Нині церква та дзвіниця стоять на острівці за 200 метрів від берега. Острів, на якому стоїть церква було намито, а до лівого берега збудовано міст.

На церкви відзначають наявність кількох цікавих та таємничих деталей. Це зображення мусульманського півмісяця та масонського око. За однією з версій поміщик Гусинський, за рахунок якого побудували храм, був членом петербурзької масонської ложі.


Лиса гора
Лиса гора недалеко від Ржищева – одне з "місць сили", розташоване на Дніпрі, вказується як одне з найбільш енергетично сильних місць України. На піщаній горі практично немає рослинності, від чого вона і отримала свою назву. У стародавні часи язичники вибирали подібні місця для проведення сакральних обрядів. У такі безлісі гори часто потрапляли блискавки, а головним язичницьким божеством був Перун – повелитель блискавок, грому і грози.

Лиса гора в минулому була найвищою точкою села Гусинці. Під час розкопок тут були виявлені артефакти трипільської культури. Цікавим фактом є те, що вона розташована на одному меридіані з єгипетськими пірамідами. У давнину Лису гору обирали для проведення обрядів, бо її вважали хорошим провідником енергії. Кажуть, що на ній до цих проводять магічні ритуали.

Багато, хто приїжджають сюди відзначає надзвичайну енергетику цього місця, деякі навіть стверджують що бачать дивні речі, переживають дивні емоції, відчувають з'єднання енергій землі і неба.

Ми не можемо гарантувати вам магічних сил та чудесних подій проте можемо забезпечити безпечну подорож  й гарантуємо ви побачите просто неймовірні види.


Заказник «Бориспільські острови»

Ми пропонуємо захоплюючі водні прогулянки по акваторії ландшафтного заказника «Бориспільські острови». Заказник розташований у межах акваторії та каскаду островів річки Дніпро на південний захід та на південь від села Сошників. Його площа – 6900,26 га, створений у 2011 році.

Уся територія заказника складається із заплавних островів Канівського водосховища та прилеглої до них акваторії. На заплавних луках можна побачити рослини занесені до Червоної книги України, а також таких рідкісних тварин, як горностай, норка європейська, куниця кам'яна та тхір лісовий.

На цих островах можна спостерігати велике різноманіття ландшафту: сосново-дубові рідколісся на піщаних схилах, елементи степу з дніпровською ковилою (занесена до Червоної книги), озера, болота. Своє місце посіли ліси в’язів, верби й берези. На кількох островах знаходяться великі піщані дюни, найбільші в області, які характерні своєю специфічною рослинністю. На мілині зростають водяний горіх і жовте латаття. Поруч в’ють собі гнізда білощокі й чорні крячки. Тут же неподалік розташована велика колонія жовтоногих мартинів і великих бакланів.

Комплекс островів та куртин очерету в межах заказника, є одним із найважливіших місць гніздування колоніальних водно-болотних птахів у акваторії середнього Дніпра. Під час сезонних міграції велика кількість перелітних водоплавних птахів зупиняється в акваторії заказника для перепочинку.